Днями проводили мітинг у селі Опішня. Це село у Полтавській області – відомий на всю Україну центр українського гончарства та, відповідно, туристичний центр. Сюди з візитами приїжджали і колишній голова держави Кучма, і теперішній – Ющенко. І кожен з них присягався, що село отримуватиме інвестиції.
Але досі село тримається лише завдяки місцевим ентузіастам і туристам. Грошей майстрам та майстриням, які роблять справді унікальні речі, платять мало. До того ж, узимку, у не туристичний сезон, вони взагалі сидять без зарплати. Про це і про багато іншого розказали мені мешканці Опішні.
Нам вручили листа з дитячого садочку, який відвідують 130 дітей. Дирекція і вихователі хочуть влаштувати новорічні свята малечі, але вони не мають грошей. Їм потрібно… 700 гривень. Порахуйте – це приблизно по 5,4 гривні на дитину! Але навіть цього не можуть виділити державні мужі.
А як же обіцяні інвестиції? Ну, ви самі знаєте. Галасу багато, справи – нуль. Нема грошей ані на підтримку гончарства, ані на дітей.
Проте є гроші на оплату роботи провокаторів. Була на мітингу жінка, мовчки слухала, а коли все закінчилося, причепилася до мене. Мовляв, яке я маю право лаяти владу, адже не все так погано… Я їй кажу: «Чого ж ви не сказали цього при всіх, а підійшли після мітингу? Скажіть це людям в обличчя. Скажіть це вихователям дитячого садочку, які не можуть влаштувати дітям навіть найскромніше свято. Скажіть це батькам, які будуть вітати дітей з Різдвом хіба що карамельками. І я маю право казати, бо я всю Україну бачила! І всюди – одне і те саме: бідність, розруха, людський відчай. А вам – прислужникам влади – має бути соромно».